1907 р. Леся Українка в листі до матері від 24 січня 1907 р. з приводу обшуку писала:
«Добре, що мої уліти (так жартівливо Леся Українка називала рукописи творів. – ред.) всі дома зостались, а листів сливе не було, бо я взагалі не бачу потреби збирати архів – без нього далеко приємніше жити, а то от, наприклад, ти нащось замкнула у вертіко пару одкриток Галайди (Г. Хоткевича. – ред.) до мене, то їх все одно забрали, куди не слід. Положим, картки самі пустячні, як взагалі буває, але я не люблю, щоб і конверти а моїх листів діставались у чужі руки».
Ця заява Лесі Українки дає підставу думати, що вона взагалі не зберігала листів, адресованих до неї.
